Парк

 

Сам парк займає площу майже сорок гектарів, але унікальним його робить природній перепад висот в тридцять два метри. На початку ХХ століття відомий в Європі ландшафтний архітектор Георг Куфальд скористався цим рельєфом і облаштував систему мальовничих терас.

 

Верхня тераса біля палацу – це партер з великим фонтаном. Нижче, по схилу балки розташувалися ще три широкі тераси з парадними сходами. Їх укріпили підпірними стінками, що були уквітчані трояндами. На балюстрадах були встановлені декоративні кам'яні вази і ліхтарі.

 

Внизу, біля підніжжя терас споруджено штучний ставок, де колись били вгору два фонтани та плавали лебеді. А через сам ставок перекинуто кам’яний міст, який веде далі на «цукрову гірку».

 

«Цукрову», бо за легендами, цукровий магнат барон Кьоніг влітку посипав цю гірку цукром, щоб кататися з неї, наче по снігу. Отакі були панські забави!

 

Але «цукрова гірка» прославилась ще й тим, що на ній ростуть славнозвісні шарівські липові алеї.

 

Чим же вони відомі? Тим, що своєю формою наче відтворюють католицький храм – трьохнефну базиліку. Чотири ряди лип висаджені таким чином, що все своє гілля спрямовують вертикально в небо. І лише високо вгорі ряди лип торкаються одне одного гіллям, створюючи наче зелене склепіння фантастичного храму. Подейкують, що навіть в зелених насадженнях парку барон Кьоніг бажав закласти елементи готики.

 

Ще в парку є чимало віковічних дубів, які налічують по триста-п’ятсот років. А великий ставок, оточений парковими схилами, створює мальовничий пейзаж, де так і хочеться побути в тиші або прогулятися на човні.

 

Особливою принадою для закоханих пар є «камінь кохання». Подейкують, що його встановив сам барон Кьоніг, а якщо до нього доторкнутися, то він укріпить кохання і взаєморозуміння в парі.

 

Звісно, за останні сто років парк сильно постраждав. Втрачено чимало насаджень, зруйновано балюстради, підпірні стіни – в аварійному стані. Однак все це додає незрівнянного шарму, романтики та духу старовини.

 

А над всією цією красою велично здіймається білосніжний готичний палац.

 

Палац

 

Основною прикрасою Шарівки є палац-замок в стилі неоготики. Він налічує два поверхи, парадний вхід спрямований на південь – прямо на каскад паркових галерей. Над парадним фасадом височіють дві восьмигранні вежі зі стрільчатими вікнами, зубцями та шпилями.

 

Всього в палаці налічується 26 кімнат та три зали. В центральній частині палацу, що позначена двома вежами, містяться велика вітальня, кабінет та оздоблений дубом зал-бібліотека, колишня більярдна (на першому поверсі), парадні сходи, великий бальний зал, а також частина житлових кімнат (на другому поверсі). Саме центральна частина палацу зберігла своє вражаюче красою оздоблення. Розписи стін, художні плафони на стелях, каміни з білого та рожевого мармуру, печі, оздоблені  кахлем художньої роботи, дерев’яне різьблення, що зберіглося як на парадних сходах, так і бібліотеці, що за часів барона Кьоніга була більярдною.

 

Ліве крило палацу (західне) є господарсько-житловим. На першому поверсі знаходиться кухня, де досі зберіглася піч, на якій готували їжу для господарів палацу. На другому поверсі – житлові кімнати, які за часів туберкульозного санаторію були пристосовані для постійного проживання хворих.

 

Праве крило (східне) являє собою двоповерхову скляну галерею, яка була прибудована вже в 20-і роки XX століття радянською владою для потреб туберкульозного санаторію. Треба віддати належне радянській владі - прибудова була виконана з монолітного залізобетону в стилі палацу і навіть додала всьому ансамблю симетрії. На першому поверсі був об лаштований зал театру. А на другому поверсі хворі на туберкульоз приймали сонячні вани та дихали свіжим повітрям.

 

В 2001 році був відремонтований парадний фасад палацу, однак північний фасад досі перебуває в аварійному стані. З 2002 року на палаці не було водостічних труб, тому вся вода лилася просто по стінах, руйнуючи в палаці декор та розписи.

 

На жаль, всередину палацу потрапити поки що не можна – для туристів вхід зачинений. Має бути проведена санітарна обробка – дезінфекція, щоб знаходитись в приміщеннях туберкульозного санаторію стало безпечно. Але, щоб ви могли уявити, яким все є всередині, в розділі «галерея» є фотографії з інтер’єрами. Вже найближчим часом Благодійний фонд «Омріяна Країна» проведе дезінфекцію, відновить опалення та електропостачання палацу, після чого він буде відчинений для всіх охочих.

 

Але й сьогодні палац є білосніжною перлиною парку, принадою для туристів та вишуканою прикрасою численних фотографій, які залишаються на згадку гостям Шарівки.